Про УКРЛІТ.ORG

терниння

ТЕРНИ́ННЯ, я, с., збірн. Терни, гілля терну. Денис, хекаючи, приніс із балки оберемок сухого терниння, виціловував губами подряпані колючками пальці (Тют., Вир, 1964, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 92.

вгору