ТЕРКО́ВИЙ, а, е. Признач. для розтирання, подрібнення чого-небудь. Терковий пристрій.

∆ Терко́вий апара́т — пристрій, за допомогою якого вилущують насіння з головок конюшини, льону тощо. У терковому апараті [коноплемолотарки] насіння витирається з головок, після чого воно разом з половою попадає на решето першої очистки (Техн. культ., 1956, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 87.