ТЕО́ЛОГ, а, ч. Те саме, що богосло́в 1. — Коли б це життя якоюсь примхою історії могло повернутися на кілька віків назад і зупинитись під хмурими склепіннями середньовіччя, тоді і він би міг стати теологом (Стельмах, І, 1962, 282); Спінозу зображували теологом, а його атеїзм використовували для виправдання бога й релігії (Наука.., 4, 1958, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 74.