Про УКРЛІТ.ORG

тенденційний

ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований. Радянська література тенденційна й цілеспрямована (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 45); Наша поезія пристрасно тенденційна, їй притаманна висота політичного і громадянського мислення (Наука і культура.., 1972, 251); // Який створює ідейно спрямовані твори. Шевченко — поет наскрізь політичний, тенденційний, народний у найвищому й найкращому значенні цього слова (Вітч., 3, 1964, 119).

2. Упереджений, необ’єктивний. Ставлення В. І. Леніна до народної творчості і використання її в політичній боротьбі відзначається глибоко творчим характером. Він.. виступає проти тенденційного її трактування (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 86); Закордонні літературознавці широко користуються методологією фальсифікації фактів, їх тенденційного добору й підтасовування (Рад. літ-во, 10, 1971, 61); Тенденційний підхід до чого-небудь; // Який має яскраво визначене спрямування. Мені її [казку] розповідав малий сільський хлопчина без тенденційної мети (Л. Укр., І, 1951, 457).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 71.

вгору