Про УКРЛІТ.ORG

темрявий

ТЕ́МРЯВИЙ, а, е, рідко.

1. Те саме, що темнува́тий. При темрявому світлі від маленької лампочки його обличчя здавалося ще блідішим (Гр., II, 1963, 481).

2. Те саме, що те́мний 1-3. Сів до стерна [Еней] і повів корабель свій по темрявих хвилях (Зеров, Вибр., 1966, 245); Розложиста темрява пуща: кругом велетенські дуби, смолиста ялинова гуща, і в глиці опалійгриби (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 136); Карі очі з-під довгих темрявих вій палають вогнем (Стар., Облога.., 1961, 7); Були темряві дні, повні жаху та мли (Граб., І, 1959, 446).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 71.

вгору