ТЕ́МПЕРА, и, ж.

1. Фарби для живопису, приготовлені на яєчному жовткові або на суміші клейового розчину з олією тощо. Багатогранність [творчості художника Ф. Г. Кричевського] виявляється не тільки в жанрі, а й у техніці, матеріалі — олія, темпера, акварель, офорт, рисунок (Вітч., 2, 1961, 171); Оформлення обох залів їдальні виконано яєчною темперою у традиційній народній манері розпису петриківської хати (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 80).

2. Картина, малюнок, виконані такими фарбами. Пошук живописний і кольоровий притаманний роботам П. Сулименка. У його «Землі» (темпера, 1965).. відчувається вся широчінь безмежного світу (Мист., 2, 1966, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 70.