ТЕЛЕФОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до телефонізува́ти; // у знач. прикм. Такий, у якому встановлений телефонний зв’язок. Значно збільшилась кількість телефонізованих радгоспів і колгоспів (Іст. УРСР, II, 1957, 674).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 63.