ТЕЛЕУПРАВЛІ́ННЯ, я, с., спец.

1. Управління машинами та механізмами на відстані з допомогою засобів електро— або радіозв’язку. Протягом найближчих років основні енергетичні системи й великі підстанції перейдуть на телеуправління (Наука.., 8, 1958, 19).

2. Технічний пристрій, за допомогою якого здійснюється таке управління. Система телеуправління дає змогу провадити з обслуговуваної станції ряд операцій (Наука.., 5, 1958, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 63.