Про УКРЛІТ.ORG

тваринячий

ТВАРИ́НЯЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до твари́на 1. Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (Вас., Вибр., 1950, 226).

2. перен. Те саме, що твари́нний 2. З кожної пари очей холодними зміями впиналася в її [Юлі] класичне тіло твариняча пристрасть (Тют., Вир, 1964, 446).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 46.

вгору