Про УКРЛІТ.ORG

твар

ТВАР1, і, ж., заст.

1. книжн. Будь-яка істота, живе створіння; тварина. Один Комарик молодий Розхвастався перед старими: «Он,каже,як розтягся біс рудий [Лев]!.. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним усяка твар тремтить» (Гл., Вибр., 1951, 132); — У морі, кажуть, ні щук, ні карасів ни водиться.. Ці тварі солодководні (Досв., Вибр., 1959, 290); // збірн. І покладено дідові пасти твар, що сумирна вдачею, врозтіч не кидається (Сміл., Зустрічі, 1936, 25).

2. лайл. Підла, мерзенна людина. За що пак милує господь Лихую твар такую, Як цей правитель?.. (Шевч., II, 1963, 114).

ТВАР2, і, ж., заст. Обличчя. Руки [Параскіци] мимохіть здіймались до обличчя та розгладжували дрібненькі зморшки, що, мов легким павутинним, заснували її твар (Коцюб., І, 1955, 267); [Xведора:] Вернувся? Вся твар подряпана, руки закривавлені! Хіба що скоїлось лихе? (Кроп., V, 1959, 361); Його червона твар у чорних окулярах, його педантична акуратність..все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, І, 1958, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 45.

вгору