ТАХТА́, и́, ж. Широкий низький диван без спинки. Зліва в простінку біля вікна — тахта з двома доморобними вкривалами (Вол., Сади.., 1950, 114); Мама заснула на старій широкій тахті (Перв., Дикий мед, 1963, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 44.