ТА́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. та́хкати та звуки, утворювані цією дією. Ледве стемніло — в селі заторохтіла машина. Тахкання прокотилось вулицями, ярами (Коп., Лейтенанти, 1947, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 44.