ТАТУ́СЕНЬКО, а, ч. Пестл. до тату́сь. Не виглядай, матусенько, В віконечко в поле. Не клич дарма татусенька: Не вернеш ніколи!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 173); Рятуй мене, татусеньку коханий, Забудь мій гріх, мій розум окаянний! (П. Куліш, Вибр., 1969, 384).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 44.