ТАРТА́ЧНИК, а, ч. Робітник тартака. Чутка про трагічну смерть тартачника.. облетіла всю околицю (Добр., Ол. солдатики, 1961, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 41.