ТА́РТАР, у, ч., міф. Те саме, що пе́кло 1. [Антей:] Квітки бували в нас лише в ту пору, коли.. цвіли в садках та в полі, а як верталась в тартар Перcефона, то забирала нам усі покраси (Л. Укр., III, 152, 428).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 41.