ТАНКІ́СТ, а, ч. Той, хто служить у танкових військах. На вулиці невеличкого міста стоїть колона танків. Біля машин — танкісти (Головко, І, 1957, 438); Перемога!..Радянські танкісти, зупинивши танки біля підніжжя Берлінської Колони перемоги, жбурляли в повітря вухаті шоломи (Загреб., Європа. Захід, 1961, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 33.