ТАНКОБУДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто працює в галузі танкобудування. Радянські танкобудівники.. робили все, щоб фронт був забезпечений необхідною кількістю бойових машин (Рад. Укр., 8.IX 1957, 1); // Фахівець із танкобудування.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 34.