ТАНКЕ́ТКА¹, и, ж. Невеличкий швидкохідний танк, оснащений кулеметами. В маневрових боях Йдуть танкетки (Ус., Вибр., 1948, 82); Вихопилась танкетка на рівне і швидко полетіла до командного пункту (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).

ТАНКЕ́ТКА², и, ж.

1. Суцільна підошва, шо потовщується від носка до п’ятки. Туфлі на танкетці.

2. перев. мн. Легке жіноче взуття на такій підошві. Плелися дівочі розмови про.. розцвітки привезених у сільмаг крепсатенів та крепжоржетів, про фасони босоніжних танкеток… (Вол., Дні.., 1958, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 33.