ТА́НКЕР, а, ч., мор. Самохідне паливне судно для перевезення рідких вантажів без тари. Він прийшов на корабель.. з танкера (Ткач, Моряки, 1948, 35); Суднобудівники Балтійського заводу споруджують океанський танкер водотоннажністю 22 тисячі тонн (Веч. Київ, 8.II 1968, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 33.