ТАНК1, а, ч. Бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами, встановленими на башті, що обертається. Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників, розгромив ущент білий корпус (Ю. Янов., II, 1958, 229); Як і слід було чекати, шосту контратаку почали танки. Вони виповзли з широкої улоговини, що тяглася перед дамбою, і, ставши в ряд, відкрили шалений гарматний вогонь (Гончар, III, 1959, 370); * У порівн. Повзуть у полі трактори, Неначе танки… (Сос., І, 1957, 468).
ТАНК2 а, ч., спец. Спеціально обладнаний бак, цистерна, відсік для зберігання або транспортування рідин. Спіймані тунці потрапляють до танків з охолодженою до нуля — мінус двох градусів морською водою (Рад. Укр., 4.VІ 1967, 4); Молоко закритою системою труб потрапляє в танки-охолодники, розміщені в молочному відділенні (Хлібороб Укр., 7, 1965. 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 33.