ТА́НГЕНС, а, ч., мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного даному кутові, до катета, прилеглого до нього. Відношення катета, протилежного кутові, до катета, прилеглого до нього, називається тангенсом кута (Геом., І, 1956, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 32.