ТАЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал., зневажл. Ляпати (язиком), молоти (у 2 знач.). Підходить [Безбородько] до стайні, звідки чути голоси конюхів, витягується біля брами й дослухається, чи не таляпає чогось про нього навіжений дід Євмен і його братія (Стельмах, Правда.., 1961, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 28.