ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал.

1. Топтати, витоптувати. Свині город талують (Сл. Гр.).

2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі. Талувать, нехтувать одежину (Номис, 1864, № 11133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 28.