ТАЛАНОВИ́ТО. Присл. до таланови́тий 2. Уже вам не стане часу першому зачинати ті бої, котрі велися так талановито вами (Мирний, III, 1954, 284); Оркестрові та диригенту пощастило талановито передати пасторальні образи, нестримний танець тритонів та наяд, урочистий рух колісниці Нептуна (Літ. Укр., 29.V 1962, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 26.