ТАКІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ., пестл.

1. вказ. Цілком такий, точнісінько такий. Слухали і проникалися до свого бригадира якоюсь родинною любов’ю. Адже він такісінький, як і вони, тільки неспокійний, тільки непримиренний (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 203).

2. означ. Дуже маленький. От мені на очі викидають, що в нас хати нема, у сусідах живемо. Щоб, — кажуть, — їм ізбити хоч такісіньку! (Барв., Опов.., 1902, 433).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 23.