ТА́КСА¹, и, ж. Офіційно визначена стабільна розцінка на товари або визначений розмір оплати за той чи інший вид праці, послуги. А він регоче з їх молитви, їх кревного прохання.. І хто ж це? Колісник, що торгував колись м’ясом і гнувся і терся перед Рубцем, запрохуючи надбавити таксу… (Мирний, III, 1954, 310); Батько такси ніякої за роботу не мав, «що людьом [людям], то й мені» (Фр., IV, 1950, 189); [Писар:] Такса.. за прочитаніє [прочитання листа] десять копійок (Кроп., І, 1958, 187).

За та́ксою — згідно з визначеною розцінкою на товари або визначеним розміром оплати за певний вид праці, послуги. Небіжчик Денис був майстер чесний і хороший.. А головне — старий брав дешевше за цехових, що мусили працювати за таксою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 112); Колгоспний рахівник обчислює запас деревини і її вартість на пні за сортиментними таблицями та місцевими таксами (Колг. Укр., 10, 1960, 36).

ТА́КСА², и, ж. Порода мисливських або кімнатних собак, що мають короткі криві ноги й довгий тулуб; // Собака такої породи. Такса Софії Петрівни лизала тарілку (Коцюб., II, 1955, 388); Чорна, з рудими підпалинами такса заливається гавканням, поспішаючи на кривих ногах своїх (Полт., Повість.., 1960, 396).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 23 - 24.