ТА́КАТИ¹, аю, аєш, недок., розм.

1. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити «так». Цигуля ішов поруч мовчки і тільки зрідка такав на ковалеву мову (Головко, II, 1957, 349).

2. кому. Схвалювати, підтримувати чиїсь дії, вчинки. Хто всім такає, тому ніхто не дякує (Укр.. присл.., 1955, 388).

ТА́КАТИ², ає, недок., розм. Видавати розмірені, короткі звуки (про механізми). Дзвінко такав годинник на руці в Прохоренка… (Смолич, День.., 1950. 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 21.