ТА́КАННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. та́кати¹.

ТА́КАННЯ², я, с., розм. Дія за знач. та́кати². Сидів він тихо, перелякано вслухався в глухі вибухи гранат і такання кулеметів (Збан., Т. Шашло, 1949, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 21.