ТАЗО́К, зка́, ч. Зменш. до таз¹. * У порівн. Омелян Іванович засяяв, як тазок на сонці (Панч, II, 1956, 379).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 15.