ТАБУНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до табуно́к. Летить каченят табуночок (Укр.. казки, 1951, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 11.