Про УКРЛІТ.ORG

таборище

ТАБОРИ́ЩЕ, а, с.

1. Місце, де розташований або де був колись табір (у 1-3 знач.). [Гелен:] Підіть за браму — зник ахейський табор [табір], лиш кінь один стоїть на таборищі, — богам троянським в дар дали ахейці того коня (Л. Укр., II, 1951, 302); А над радгоспним степом тим часом звихрюється клубочком курява, мчить звідти вилиняла директорська «Побєда», підкочує, зупиняється перед таборищем каналобудівників (Гончар, Тронка, 1963, 79).

2. Збільш. до та́бір 1-3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 11.

вгору