ТА́БЕЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до та́бельник. Іван поклав картку на місце, щоб табельниці її одмітили, потім зайшов у цех (Кучер, Трудна любов, 1960, 393).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 9.