СІ́ЧЕНЬ, чня, ч. Назва першого місяця календарного року. Січень січе та й морозить, Газда з лісу дрова возить (Гал.-руські.. приповідки, І, 1901-1905, 102); Зима відразу страшним упирем налягла на галицьку землю. Було се в половині січня (Фр., IV, 1950, 45); Був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів (Ю. Янов., II, 1958, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 235.