Про УКРЛІТ.ORG

сіни

СІ́НИ, не́й, мн. Нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з’єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини. Ми ввійшли в сіни. По один бік сіней були одчинені двері в чималеньку пекарню, по другий бік — була невеличка світлиця (Н.-Лев., VII, 1966, 266); Через сіни, у своїй хаті коло розчиненого вікна сидить Василь (Мирний, IV, 1955, 152); В сінях зачувся гомін, в хату увійшов Сергій і ще хтось у довгому чорному пальті (Тют., Вир, 1964, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 225.

вгору