Про УКРЛІТ.ORG

сільниця

СІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж. Невеличка посудина для солі, яку подають до столу. Улас сидів поруч полковника, статечно вмочаючи картоплину в сільницю (Ю. Янов., Мир, 1956, 29); Стіл для обіду накривається чистою, білою, добре випрасованою скатеркою. На стіл ставлять сільницю, перечницю та гірчичницю (Укр. страви, 1957, 393).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 220.

вгору