СІДЕ́ЦЬ, дця́, ч., діал. Стілець. — Сідайте, прошу. Не дуже сідець файний, але най буде, — .. просила [Анна] Марусю сісти (Хотк., II, 1966, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 214.