СЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сяга́ти. Вона не помічала нині сягаючої у височінь цямрини, над якою тріпав крилами морок (Коцюб., І, 1955, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 911.