СЮРРЕАЛІ́ЗМ, у, ч. Формалістичний напрям у буржуазному мистецтві й літературі XX ст., який заперечує роль розуму й досвіду в творчості та шукає джерела її в сфері підсвідомого, інтуїтивного. Скрізь у світі чесні, гарячі, розумні, вірні трудящим люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя, тобто — до нас (Рильський, IX, 1962, 16); Сюрреалізм, абстракціонізм та інші напрями і течії сучасного буржуазного мистецтва чужі і ворожі великим традиціям Есхіла, Рафаеля, Шекспіра, Гете, Пушкіна, Шевченка, Рєпіна, Толстого та інших геніальних творців художньої культури людства (Рад. літ-во, 2, 1957, 21); Сюрреалізм є найогиднішим і найпідступнішим з усіх «ізмів», бо він, спекулятивно використовуючи якісь елементи реалізму, збиває із здорового шляху творчу молодь (Літ. Укр., 12.IV 1963, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 908.