СХІДЧА́СТИЙ, а, е. Розташований східцями, виступами; який має східці, виступи або форму східців, виступів. У три поверхи [лавки в цирку], — в кождому по скілька рядів — поперетинані східчастими проходами згори додолу (Л. Укр., II, 1951, 510); Східчастий профіль греблі.. застосовують на річках з малим льодоходом (Довідник сіль. будівельника, 1956, 70); У центральній частині кургана було чоловіче поховання, вміщене в ямі із східчастим спуском (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 888.