СУЦІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до суці́льний. Несподіваний бічний удар порушив суцільність угорських загонів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 512).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 871.