СУСПЕ́НЗІЯ, ї, ж. Суміш рідини або газу з твердими частинками, які перебувають у завислому стані; завись. Глазур, або полива, — суміш порошків польового шпату, мармуру або крейди, кварцу і каоліну з водою. Вироби [з фарфору] занурюють в цю суспензію (Знання.., 1, 1965, 15); Суспензії нестійкі: частинки, що в них містяться, поступово, залежно від питомої ваги, осідають на дно посудини або спливають наверх (Хімія, 10, 1956, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 858.