СУПУ́ТНИК, а, ч.

1. Той, хто йде, їде, подорожує і т. ін. разом із ким-небудь. Ні княгиня Ольга, ні її супутники не нарікали, що поїхали через гори (Скл., Святослав, 1959, 213); — Мій супутник запропонував піти до вагона-ресторану повечеряти (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 98); Всі розуміли, що вона хоче йти додому сама, без супутників (Донч., V, 1957, 229); * Образно. Древній ліс, — у тихому прибої, — Супутник твій до самого села (Нагн., Слово.., 1954, 27); // Той, хто постійно перебуває, живе, працює і т. ін. з ким-небудь. Іван Франко з нами, серед нас, він наш сучасник, супутник і друг (Рильський, III, 1956, 274); // перен. Те, що завжди потрібне кому-небудь і постійно супроводжує його. Книга — наш незмінний супутник на шляху будівництва комуністичного суспільства (Літ. Укр., 23.VІІІ 1968, 3); «Супутник шахтаря» — так називається переносний апарат для контролю за чистотою повітря в шахті (Роб. газ., 22.Х 1965, 1).

Супу́тник життя́ — про чоловіка (у 2 знач.). Вона частенько ловила себе на думці, що віддає Сагайдакові перевагу перед усіма іншими знайомими хлопцями, і часом тішила себе надією, що зробить його супутником свого життя (Добр., Тече річка.., 1961, 7).

2. Те, що тісно пов’язане з чим-небудь. Смоктало під грудьми від голоду, і дрож, супутник його, боляче прохоплював тіло (Тулуб, Людолови, II, 1957, 159); Фольклор не тільки батько літератури, він її незмінний супутник і друг (Рильський, IX, 1962, 193); // Те, що росте, зустрічається і т. ін. разом із чим-небудь або поблизу чогось. У земній корі селен і телур постійно виступають як супутники сірки (Вісник АН, 3, 1971, 80); Як супутника дуба використовуємо клен, липу, граб… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 107).

Мі́сто-супу́тник — місто, яке розташовується в приміській зоні великого міста й має з ним безпосередні виробничо-економічні та культурні зв’язки. За короткий час біля Комсомольська-на-Амурі виросли міста-супутники Амурськ і Сонячний (Веч. Київ, 28.Х 1968, 2).

3. Небесне тіло, яке рухається навколо планети або зірки. Недавно проведені дослідження показали, що Земля має щонайменше 10 природних супутників (Знання.., 10, 1965, 5).

Шту́чний супу́тник — запущені у космос із дослідницькою метою снаряд, пристрій, які рухаються за інерцією навколо небесного тіла. Торік наші вчені запустили три космічні ракети, одна з яких стала штучним супутником Сонця (Наука.., 2, 1960, 1); — Зараз над Ковалівкою пролетить штучний супутник Землі. Через двадцять хвилин ви побачите його своїми очима… (Кучер, Трудна любов, 1960, 475).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 852.