СУПЕРМЕ́Н, а, ч.

1. Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина.

2. Герой детективів, коміксів, кінобойовиків і т. ін., наділений надзвичайними якостями.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 846.