СУКРИ́СТО, діал. Присл. до сукри́стий. — Я до єгомостя [панотця], як до рідного батька… — Е, що там батька! — якось сукристо буркнув о. Нестор (Фр., VII, 1951, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 832.