СУКМА́Н, а, ч. Старовинний, перев. чоловічий, суконний верхній одяг з довгими розширеними донизу полами; свита. Сорочку викупив, а сукман заставив (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 831.