СТЬОЖКУВА́ТИЙ, а, е. Який має форму стьожки (у 1 знач.). Виросла [кукурудза] висока й сильна, і її стьожкувате шовкове листя шелестіло неустанно в легеньких подувах вітру… (Коб., II, 1956, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 814.