СТРІ́ТЕННЯ, я, с., рел. Християнське свято (в лютому місяці) на честь принесення немовляти Ісуса в храм. — Об різдві безпремінно цар обіцяв її [волю] дати, — казали одні. — Об різдві не об різдві, а об стрітенні щось-то буде. Не тілько літо з зимою стрінеться, а й люди із волею (Мирний, IV, 1955, 183); Напередодні стрітення в землянці перед образами, горіла зелена лампадка (Панч, Гомон. Україна, 1954, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 781.