Про УКРЛІТ.ORG

стріпнутися

СТРІПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до стрі́пуватися. Шпачок стріпнувся, злетів з долоні і сів на плече художникові (Коп., Як вони.., 1961, 143); Коні, наче по команді, стріпнулися, вигнули шиї і рвонулися вперед (Минко, Повна чаша, 1950, 5); — Тихоне, оце Давид таке розказав.. — і не доказала, бо почервоніла, і над очима брови чорні стріпнулись (Головко, II, 1957, 38); // Затрястися, затремтіти від чогось несподіваного, неприємного і т. ін.; здригнутися. Вона аж стріпнулася вся, коли згадала, що він її обнімав, пригортав до свого серця… (Мирний, IV, 1955, 57); Вчулося дівчині — наче позвав її тихенько Лаврін: — Лукіє! Лукіє!.. Стріпнулась Лукія, і серп випав у неї з рук (Донч., ІІІ, 1956, 120); * Образно. На льоду золотим карасиком стріпнувся місяць (Тют., Вир, 1964, 507); // у сполуч. із сл. серце. Частіше забитися. Коли вийшли зі школи, я побачив своїх учнів,..серце стріпнулося (Збан., Малин. дзвін, 1958, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 780.

вгору