СТРІЛОВИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що стрілоподі́бний. Корінь у щавля добре розвинений, мичкуватий, багаторічний. Листки стріловидні, на довгих черешках (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 247); Літаки з.. стріловидними крилами мають чудові характеристики як у польоті з надзвуковою, так і з нормальною швидкістю (Знання.., 4, 1965, 12); Він на мить замислився і враз без попередження і передмови почав з коротких стріловидних фраз, в яких було щось грозяне й громове (Голов., Поезії, 1955, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 775.