Про УКРЛІТ.ORG

стрілкуватий

СТРІЛКУВА́ТИЙ, а, е.

1. Який має вигляд, форму стріли (у 1 знач.), схожий на стрілу. Кожен що-небудь віз або гнав до Каффи з її двоповерховими вежами, перетятими зубчастим карнизом, із важкими залізними брамами і чотирма бійницями для гармат над їх стрілкуватим склепінням (Тулуб, Людолови, І, 1957, 414).

2. Який замість листків, коренеплодів і т. ін. пустив перев. стрілки. Стрілкувата цибуля (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 775.

вгору